27 січня у всьому світі відзначався День пам’яті жертв Голокосту. Серед інших пам’ятних заходів було таке, до якого я мав відношення.
Це фотовиставка «Історія крізь особи» в будівлі Верховної Ради, організована Всеукраїнським благодійним фондом «Заради тебе», яким керує моя давня добра знайома і колега Юлія Гольденберг. Організація виставки у такій особливій локації стала можливою завдяки підтримці спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова і народних депутатів Олега Семінського і Миколи Княжицького. В своїх промовах на відкритті заходу народні депутати України говорили про важливість проекту.
Три десятка фотопортретів українських Праведників народів світу і їх дітей. Більшою мірою, дітей, звичайно, оскільки від часів подій нас відділяють уже вісімдесят років. І самі ці діти Праведників вже люди похилого віку. А тоді саме їх життя стояли на кону. Якби нацисти дізналися, що батьки цих сьогоднішніх літніх переховують євреїв, усю родину було б знищено разом з євреями.
Зберегти пам’ять і висловити подяку — таке завдання ставить перед собою виставка «Історія крізь обличчя» (куратор — Ігор Лабунец) і супроводжуючі її анотації та буклет, текст якого писав і я. В цьому і є моє відношення до заходу.
До Голокосту я теж мав відношення, на жаль. А хто з нас, українських євреїв, не мав? Для мене Голокост — не абстрактне поняття і не пафосні церемонії. Це мій рідний дід Соломон Шумов і його мати, моя прабаба Хана Хавіна, убиті в вересні 41-го в «акції» в Запоріжжі. І ще чимало більш далеких родичів, убитих нацистами і їх посібниками тільки за те, що були євреями.
Природно, що тема Голокосту для мене болюча і неприємна. Але є в ній аспект, ухилитися від дотику до якого, неможливо. Це ті, кого називають Праведниками світу, ті люди, хто рятував євреїв в роки Катастрофи — ризикуючи власним життям і життям своїх дітей. Рятували як знайомих і сусідів, так і зовсім незнайомих людей. Рятували просто тому, що були людьми і залишилися ними в екстремальній ситуації.
Число Праведників народів світу в Україні, згідно з даними інституту Катастрофи і героїзму Яд Вашем, на 1 січня 2020 року становить 2659 чоловік. Це четвертий показник у світі. І це тільки задокументовані і доведені випадки, а скількох історій ми не знаємо і не дізнаємося вже ніколи? У реальності їх, безумовно, було більше, — наголосила в своїй промові голова Правління ВБФ «Заради тебе» Юлія Гольденберг.
Співголова комітету Дипломатичного корпусу Всесвітнього Єврейського Конгресу Вікторія Годік підкреслила важливість й актуальність подібних заходів в сучасній Україні, якій так необхідні свої справжні герої, якими потрібно пишатися. Вони ризикували собою і своїми близькими, щоб врятувати зовсім незнайомих їм людей. Вони є саме той промінь світла, який допоміг розвіяти велику темряву.
https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/202147.html
http://www.golos.com.ua/collection/5786
https://www.youtube.com/watch?v=NOOipL8yiwg
https://www.youtube.com/watch?v=80_uJ6rHZ3I&fbclid=IwAR0JRjUfj7FKh-2uCbcWTyZNT2T-ixJ7R_kUgTUjNlYoS0I1Ggq5YDvnCSg
https://www.facebook.com/verkhovna.rada.ukraine/posts/3924969237527586
https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/202147.html?fbclid=IwAR2ymFmcAmKeRziZXznSTjSsUhXjGVTn7BeJgeOPV7fjrsw4o-cryk1zfR8
https://www.youtube.com/watch?v=DHIFdyj7A9k&fbclid=IwAR3tukZCD7ToRw2rD6OW6AUyEwVeplzOn9H5CbzXJOZXvx44B5x39Cd1J2M
https://uazmi.org/video/post/DHIFdyj7A9k?fbclid=IwAR2wcApB25-8uWTRonILvww7-ZUnj1tW-VwQ6xSL9QLJvv5mdPHvsqlb_7E
https://cutt.ly/wkrGlLa
http://ju.org.ua/ru/holocaust/1091.html?fbclid=IwAR0jPa4MNP8uKS5QnpVBXF8myBeTbmoI3EgdH2RiLnmz_dqbOOyszBMbERY